Борис Гриньов — український фізик, академік Національної академії наук, директор Інституту сцинтиляційних матеріалів і представник України в CERN. Водночас він — відомий колекціонер сучасного мистецтва. Разом із дружиною Тетяною він зібрав близько чотирьох тисяч робіт. Двадцять відсотків із них належать до сучасного мистецтва.
Гриньов каже, що колекціонуванню присвячує рівно половину життя. Саме через сучасне мистецтво, на його думку, можна відстежувати тенденції та розуміти зміни сьогодення.
Раніше вся колекція зберігалася в Харкові. Після початку повномасштабного вторгнення твори розпорошили по містах України та за кордоном.
Від фізики до мистецтва
За освітою Борис Гриньов — фізик. На вибір професії вплинула родина науковців. Дідусь був ботаніком і зібрав унікальну колекцію рослин на Полтавщині у 1930-х. Пізніше його репресували.
Гриньов закінчив фізичний факультет Харківського університету. Його дослідження увійшли до робіт, за які науковці CERN і Японії отримали Нобелівські премії. Сьогодні він працює над детекторами для майбутнього колайдера, який запрацює у 2070-х.
«Фізик увесь час у пошуку. Як і художники», — зазначає він. Наука, за словами колекціонера, допомагає бачити колекцію як цілісну систему.
Збирати мистецтво подружжя Гриньових почало в середині 1990-х. Спочатку це були роботи першої половини XX століття: соцреалізм, конструктивізм, бойчукізм. Перша картина прибула з Австрії під час війни і дала відчуття можливості.
Пізніше Гриньов перейшов на сучасне мистецтво. Причиною стали підробки в антикварних творах. Тепер він купує лише оригінальні роботи безпосередньо у митців.
«У мене завжди в голові складена ціна. Багато художників переоцінені», — пояснює колекціонер. Він порівнює свій підхід із практикою Третьякова, який також торгувався з авторами.
Порятунок під обстрілами та погляд у майбутнє
У лютому 2022 року в харківському сховищі прорвало труби. Вода заливала роботи в мороз. Художники, які жили в будинку, допомагали рятувати твори. Кураторка Марина Конєва щодня під обстрілами ходила пішки півтори години, щоб пакувати колекцію.
Вдалося евакуювати близько двох тисяч робіт. Зараз близько 900 творів перебувають за кордоном, решта — в різних містах України. Один із волонтерів, які допомагали з вивезенням, загинув від російського удару.
Гриньов продовжує поповнювати колекцію. У ній є роботи Олександра Саєнка, Алли Горської, Давида Чичкана, Олександра Ройтбурда, Жанни Кадирової, Влади Ралко та багатьох інших. Найбільша частина спадщини — твори херсонського художника Стаса Волязловського.
Колекціонер переконаний: музей сучасного мистецтва в Україні має бути приватним. Державні установи, на його думку, працюють занадто повільно.
«У нас достатньо центрів: Jam Factory, ZAG у Львові, Корсаків у Луцьку. Державний музей проводить дві-три виставки на рік. Приватний — десятки», — каже Гриньов.
Усі роботи з колекції відскановані й доступні онлайн. Гриньов дарує твори музеям і підтримує українські проєкти на Венеційській бієнале. Він вважає важливим показувати світові не лише силу українських воїнів, а й силу українських митців.
Leave a Reply