Роботи Тетяни Голіней користуються попитом як в Україні, так і в Європі, США та Канаді. У розмові з журналістами майстриня поділилася враженнями від весняної колекції гобеленів і дала поради початківцям.
«Весною з далеких країв повертаються птахи, бо вдома найкраще»
— Гобелен — це ткана гладка картина, — пояснює Тетяна Голіней. — Я використовую фактурні нитки, щоб робота виглядала живішою. Мені подобається «малювати» нитками. Політ фантазії необмежений, а гобелен дає повну свободу. Гобелен «Весна, що розквітає в горах» народився з любові до теплих сільських ранків і рожевого цвіту. Я зобразила дорогу додому крізь кущі бузку, мімози та свіжо-зелену траву. Весна в горах особлива: щодня бачиш, як народжується природа, розквітають квіти і прилітають птахи. Вони повертаються, бо вдома найкраще.
«Дива трапляються — головне, навчитися їх помічати»
Гобелен «Спокій душі» зітканий із барв української землі: синє небо, тіні птахів, поле червоних маків і синіх волошок, а за пагорбами — маленький будиночок. У весняній серії майстриня виділяє роботу «Там, де чекають ластівки». У соцмережах вона набрала десятки тисяч переглядів. Гобелен починається з соняшників, переходить у гори й хатини, а в небі — ластівки як символ дому й надії.
Тетяна Голіней радить початківцям не боятися починати. Майстерність прийде з часом. Варто спочатку виткати квадратик на однотонному полотні, а потім додавати кольори й техніки. Талант, на її думку, — це насамперед бути людиною, а в творчості його потрібно постійно вдосконалювати. Один із гобеленів майстрині наснився, і вона виткала його точно таким, як побачила уві сні. Пізніше на Вінниччині вона побачила той самий краєвид, хоча раніше там не бувала. Дива трапляються й у шанувальників її робіт — хтось упізнає на гобелені бабусину хату. Головне — навчитися їх помічати.
Доглядати за гобеленами просто: провітрювати на свіжому повітрі, за потреби прати в холодній воді без порошку, сушити на рушнику й розпарювати праскою. Не можна прати в машинці, в гарячій воді чи залишати під прямим сонцем. Натхнення Тетяна Голіней черпає в польоті пташок, квітах, росі на сонці, красі села й лісу. Саме тому вона створює пейзажні гобелени — свою стихію й натхнення.
Leave a Reply