Ветеран зі Львова Віктор Мещеряков з юних років захоплювався музикою. Гра на гітарі та авторські пісні стали його пристрастю. Після повномасштабного вторгнення він мобілізувався в ЗСУ, отримав важке поранення і втратив руку. Та музику не покинув. Навпаки, повернувся до творчості з новим запалом: написав треки, планує альбом. Свою історію захисник розповів джерелу.
Від кухаря до фронту
До війни Віктор працював кухарем у Львові. Музика ж жила в душі. “Грав для себе, під гітару, не виступав”, — каже він.
Він не думав, що колись відкладе інструмент заради автомата. “Не хотілося в це вірити, але, зважаючи на те, що відбувалося на сході, була напруга. І я розумів, що русня — це такий організм, який здатен на все що завгодно”, — зазначає військовий.
24 лютого 2022 року стало тривожним. “Вранці мене розбудив друг і сказав: «Скоріше просинайся, почалася війна». Я спочатку подумав, що це у нього такі дурнуваті жарти, а потім почув тривогу і все зрозумів”, — пригадує боєць.
Батько мобілізувався першим. Віктор пообіцяв собі: коли прийде час — піде. “Тому що треба. Тому що хотів мати можливість в Україні займатися творчістю і робити це українською. До того ж часу намагався писати музику і сподівався, що це «вистрелить», і я зможу конвертувати свою творчість у благодійність і буду робити збори”, — пояснює він.
Поранення і повернення до творчості
Час настав у 2024-му: призовний вік знизили до 25. Віктору виповнилося 26. Він потрапив до 25-ї окремої повітрянодесантної бригади гранатометником на Покровський напрямок.
“Спочатку на фронті страху у мене не було, та це від незнання. Страх став проявлятися згодом, коли почалися перші скиди з дронів поруч чи прилітали міни. В ці моменти серце починало калатати. А потім прилетіло занадто близько…”
Через 14 днів на позиціях — міна. “Вранці ми отримали наказ слідкувати за своїми секторами… Я наполіг, щоб ми вийшли і контролювали ситуацію. І через деякий час прилетіла міна. Зовсім поруч”.
“Мене сильно хитнуло, задзвеніло у вухах, я був дезорієнтований, почав дуже погано бачити. Перші думки — що у мене просто контузія. Коли ж в очах розвиднілося, я опустив погляд і побачив, що мій автомат лежить на землі. Подивився на праву руку, а вона висіла і не рухалася, все було в крові”.
Побратими евакуювали. У лікарні Мечникова у Дніпрі руку ампутували через кровотечу.
Оптимістично: “Все переборю, адже я залишився живий. І з однією рукою впораюсь та зможу писати музику”. Згодом реальність вдарила. Але переміг.
Отримав біонічний протез. Звик за тиждень. Гітару полишив — грати неможливо. Перейшов на програми та MIDI-клавіатуру. “Навіть ту саму гітару можна записати в програмі”.
З’явився малювання. “У «Незламних» була творча майстерня… Спочатку я поставився до цієї ідеї доволі скептично… Та одного разу спробував, щось намалював… і малюю дотепер”. Має шість картин, одну розіграв за донати на ЗСУ.
Мрія: альбом з 10 пісень та ілюстрацій. “Ці картини мають поєднуватися в одну композицію. Важка ціль, але я йду до неї: малюю, займаюся вокалом, пишуся на студії. Якщо все вийде, то цього року випущу альбом”.
Leave a Reply