У Києві відбулася презентація дослідження про долю вихованців Олешківського психоневрологічного інтернату, які з перших днів повномасштабного вторгнення опинилися в окупації. Досі 69 дітей і молодих людей, як неповнолітніх, так і повнолітніх, утримують окупанти. Батьки та родичі досі не можуть повернути їх на підконтрольну Україні територію.
Окупація та доля дітей з інтернату
Російська пропаганда активно розповідала історію про те, як учасник так званої «сво» Денис Волков оформив опіку над 12-річною Каріною Дем’яненко, вивіз її з закладу в Скадовську до окупованого Криму і поселив у своїй родині. В Україні в Каріни є мати, яку колись позбавили батьківських прав. За свідченнями вихователів, жінка регулярно відвідувала доньку та привозила подарунки. Між ними зберігалися теплі стосунки. Однак окупант не запитав дозволу матері. Каріна розмовляла лише українською, а за словами пропагандистів, у новій родині заговорила російською. Вихованцям інтернату, які досі в окупації, забороняють спілкуватися українською.
У Каріни є брат, який на рік старший. Обоє мають інвалідність. Навіть за російським законодавством, для всиновлення пропонують братика і сестричку разом. Сам Олешківський інтернат, який вважався одним з найкращих в Україні для дітей з психоневрологічними розладами, зараз не працює. Вихованців перевели в інші заклади, у тому числі в окупованому Криму та Краснодарському краї, де умови значно гірші.
Історія Ганни Замишляєвої та її сина Антона
Мама Антона Волковича Ганна Замишляєва поділилася своєю історією. Антон — єдина дитина з інвалідністю в сім’ї. Народився 6 травня 2002 року, зараз йому 24 роки. Через родову травму в нього два шунти в шлуночках головного мозку, остеопороз, наслідки нейроінфекції. До окупації він кожні три місяці отримував планове лікування в Херсонській області.
Станом на 2023 рік Антона бачили в закладі в Стрілковому на Херсонщині. Російська сторона не підтверджує його місцеперебування, стан здоров’я чи навіть те, чи він живий. Немає жодних документів, фото чи відео. Мати вимагає візуального підтвердження, бо відомі випадки, коли окупанти змінюють дані українських дітей.
Ганна неодноразово зверталася до українських посадовців і посередників. Російська сторона начебто готова привезти сина для передачі, однак це лише слова без будь-яких доказів. Мати готова забрати Антона в будь-якому стані, але потребує гарантій, що це саме її син.
Закликає інших родичів не мовчати та ділитися досвідом пошуку близьких.
Leave a Reply